Вибухлі дні

1929 рік. Ударник з тракторного заводу вирушає на кінофабрику, де бачить декорації надуманого, фальшивого фільму про радянське життя. Нажаханий, він відмовляється брати участь у зйомках й натомість запрошує операторів до справжнього українського соціалістичного села. Вони відвідують колгосп, де щойно відбулося розкуркулення, а далі — переносяться у майбутнє, в комуну, побудовану протягом п’ятирічки. Кінокамера випереджає час, але темпи розвитку країни випереджають навіть кінокамеру. У фільмі можна побачити вхідну групу Одеської кінофабрики, де відбулися всі павільйонні зйомки, а також українську та російську (кубанську) натуру — заводи Харкова, східноукраїнські села та взірцевий радгосп на 240 га «Гігант» (Ростовська область), який й символізує майбутнє після п’ятирічки.