
Jean Renoir
Французький режисер, сценарист, продюсер, актор. Син художника Оґюста Ренуара, брат актора П'єра Ренуара. Його фільми дуже глибоко вплинули на французьке кіно 1930–1950 років. Фільми Ренуара «Велика ілюзія» (1937) і «Правила гри» (1939) входять до числа кращих кінокартин усіх часів і народів, а сам режисер значиться четвертим в списку кращих режисерів, згідно з опитуванням журналу Sight & Sound. Жан Ренуар народився 15 вересня 1894 року на Монмартрі, у Парижі. Він став другим сином художника-імпресіоніста Оґюста Ренуара і Аліни Шаріґо — дружини Огюста та його натурниці. Жан з юних років займався живописом, потім керамікою. C 1925 р зайнявся кіномистецтвом. Восени 1925 року в кінотеатрі «Стара голубник» була показана перша постановка Ж. Ренуара — «Дочка води». У 1928 році ставить «Дівчинка з сірниками» за казкою Андерсена. Фільм знімався на горищі театру «Стара голубник», переобладнаному в кінопавільйон. За словами П. Лепроон, це був поетичний і винахідливо зроблений фільм, який вперше розкрив у всьому обсязі великий режисерський талант Ж. Ренуара. Наступні німі стрічки Ренуара були непомітними роботами. Саме з появою звуку у кіно настав новий етап у творчості Жана. Звукова комедія-фарс «Дитині дають проносне» (On purge bébé, 1931) справила революцію. У той час шуми та звуки імітувались у студії, а Ренуар записав справжні шуми води, що спускається у вбиральні. Цей експеримент мав великий успіх. Фільм «Сука» (La Chienne, 1931) став справжнім відкриттям Жана Ренуара. Драма з життя мешканців Монмартра була знята таким чином, що життєва достовірність не заважала відчути алегоричність сюжету. Ренуар особливо дбає про соціальну достовірність своїх героїв. У фільмі «Тоні» (Toni) про італійців-емігрантів він вдається до суворого, майже документального репортажного стилю. Побудована на факті кримінальної хроніки з життя робітництва, картина правдива і досконала. Ліві ідеї і віра в силу простих людей, які беруть долі народів у свої руки, виражені в найкращій роботі режисера — філософській драмі «Велика ілюзія» (La Grande Illusion, 1937), яка принесла Ренуару міжнародне визнання. У 1939 році Жан Ренуар знімає «Правила гри» (La Règle de Jeu) — психологічну драму з елементами гротеску і фарсу, яка розкривала моральне розтління і порожнечу аристократичних кіл. Стрічку вважають вінцем творчості режисера.
Посилання
Фільмографія

Le Procès d'Emma Bovary
2021
Self - Filmmaker (archive footage)

Le Parti du cinéma
2021
Self (voice) (archive footage)

Quand Jean devint Renoir
2017
Self (archive footage)

François Truffaut l'insoumis
2014
Self (archive footage)

Cinéastes de notre temps : Erich von Stroheim
2012
Self

Un tournage à la campagne
1994
Self

Jean Renoir: Part One - From La Belle Époque to World War II
1993
Self (archive footage)
La règle du jeu de Jean Renoir: Une analyse du film par l'image
1987
Self (archive footage)

Le Petit Théâtre de Jean Renoir
1974
The Narrator/Host

The Christian Licorice Store
1971
Self

Langlois
1970
Self

Postface: La Petite Marchande d'allumettes
1969
Jean Renoir

La Direction d'acteur par Jean Renoir
1969
Self

D'un Céline l'autre
1969
Self

Louis Lumière
1968
Self

Jean Renoir, le patron, 3e partie: La règle et l'exception
1967
Self

Jean Renoir, le patron, 2e partie: La direction d'acteur
1967
Self - Interviewee

Jean Renoir, le patron, 1re partie: La recherche du relatif
1967
Self

Jean Renoir parle de son art
1961
Interviewee

L'album de famille de Jean Renoir
1956
Self

Partie de campagne
1946
Père Poulain

Правила гри
1939
Octave

La Bête humaine
1938
Cabuche

The Spanish Earth
1937
Narrator (voice)

La vie est à nous
1936
Le patron du bistrot

Mam'zelle Nitouche
1931
Master sergeant (uncredited)

Die Jagd nach dem Glück
1930
—

Le Petit Chaperon rouge
1930
Compère le Loup

Une vie sans joie
1927
le sous-préfet

La P’tite Lili
1927
Man with Bowler Hat

Sur un air de Charleston
1927
Angel

Ceux de chez-nous
1915
Self
Фото



